Цим питанням я ніколи, в принципі, не цікавився, але коли зробив перший свій ніж захотілося додати йому індивідуальності, нанісши якийсь малюнок на лезо. Почав переглядати і-нет в пошуках підходящого (для домашніх умов) методу нанесення узору. На одному сайті ножовиків надибав непогану технологію, яку і опишу.
Фактично це процес електролізу. Його можна проводити двома методами: занурюючи клинок в розчин електроліту і без занурення. Я користувався другим. Чому? Тому, що так легше контролювати процес і не треба захищати всю поверхню леза, а тільки невелику площу навколо узору. В обох методах травиться незахищена поверхня.
Для початку необхідно знайти узор який треба витравити. Він має бути, по можливості, простим, може бути контурним. Сам узор на ножі можна наносити лаком, або самоклеючою плівкою, враховуючи, що незахищені місця будуть травитися. Я друкував лазерним принтером контурний узор на самоклеючій плівці (гарно підходить плівка Oracal для зовнішнього застосування — outdoor), потім вирізав гострим маленьким ножичком, з подальшим наклеюванням на лезо ножа.
Установка для травлення складається з блока живлення, стержня з намотаною на кінці ваткою, з’єднувальних провідників і електроліту. В якості блока живлення підійде любий блок, який видає на виході постійну напругу 5-12 В і струм 0,5-2 А. Чим більша напруга і струм, тим швидше йде процес, але він менш контрольований і менш точніший результат. Електролітом служить сіль (звичайна кухонна), розчинена у воді у пропорції на 200 г води 1-1,5 столових ложки солі. Ця пропорція приблизна, її можна міняти в залежності від умов, цим самим буде змінюватись інтенсивність травлення (із збільшенням вмісту солі процес іде швидше, але результат менш точніший). Стержнем може бути мідний провід чи пластинка загнута на кінці де намотують ватку, до іншого кінця припаюють провід, який під’єднують до «–» блока живлення. Інший провід, що йде від «+» блока живлення може закінчуватись затискачем «крокодил» який полегшить під’єднання до леза ножа.
Схема установки показана на малюнку.
Процес травлення наступний. Намотуємо ватку на стержень, замочуємо її в соляний розчин і починаємо травити (на лезі вже має бути захисне покриття) — короткими дотиками, багаторазово водячи по всій поверхні, яку треба протравити. Довго тримати не варто, так як можна перегріти лак чи плівку і вони відстануть. Навіть краще не торкатися безпосередньо стержнем з ватки поверхні ножа а тримати на деякій відстані (чим можна теж контролювати інтенсивність травлення), щоб між ваткою і ножем був тільки тонесенький шар розчину солі. Під час травлення ватку слід часто змочувати в розчині. Також будуть виділятись бульбашки і на ватці осідатиме витравлений метал, тому її треба буде міняти. Кінець процесу — це досягнення необхідної глибини травлення. Знімаємо плівку чи стираємо лак, протираємо клинок, і все готово.
Так зразу травити узор на щойно виготовленому ножі я не ризикнув, тому тренувався, як то кажуть, на «кошках». Під рукою був ножичок, який я використовую для різки паперу. На ньому і було проведено експеримент. І ось результат. По часу, травлення зайняло десь 5-10 хв.
Після вдалого травлення на «кошках», витравив узор на новому ножі.
Що варто сказати. Перш за все, що результат мене вразив і я ним задоволений. Друге, це те, що витравити складний малюнок важко, якщо його наносити плівкою, бо важко вирізати маленькі деталі. Оті букви, які я наніс на ножі, вже було важкувато вирізати. Тому варто шукати інший варіант нанесення захисного покриття. Я читав про можливість друку лого в дзеркальному варіанті на лазерному принтері з наступним перегладженням праскою на лезо (так роблять саморобні плати для електроніки), але цей метод я не пробував стосовно ножів, тому нічого сказати не можу.
Ще скажу про травлення в ванні з електролітом. Воно майже нічим не відрізняється від описаного. В ванну наливають такий самий електроліт, паралельно опускають в ванну ніж і електрод (може бути сталева полоса по площі не менша за площу рисунка який травимо), які розміщуємо на відстані 3-5 см (від неї залежить інтенсивність травлення) одне від одного. Рисунок на ножі має бути зі сторони електрода. На ніж подаємо «+» від блока живлення, на електрод «–». Важливим моментом тут є те, що треба захищати всю поверхню ножа, яка занурена в електроліт, наприклад лаком, ізолентою, ізолентою і лаком, що не завжди можливо, або складно.
